Вед. Сьогодні
музика лунає гучно в залі
І ніжно літо обніма за плечі,
І ніжно літо обніма за плечі,
В очах у кожного і радість, і надія
Для випускників останній гімназійний
вечір!
Вед. Як
непомітно роки промайнули
За
гімназійний ви виходите поріг
Позаду
залишилося дитинство
Попереду –
життєвий шлях проліг.
Вед. Як
кажуть, час – найкращий лікар
Усе
вгамовують роки
Та вечір
розкидає бліки
І все міняє
навкруги.
Вед. Свіча
гарячий віск проронить
Раптовим
подихом чудес –
Здається,
можна у долоні
Піймати
зірку із небес.
Вед. І
між майбутнім і минулим,
Дитинством і безмежжям мрій,
Неначе міст, ви протягнули
Дитинством і безмежжям мрій,
Неначе міст, ви протягнули
Сьогодні вечір
випускний.
Вед. Ось зайдуть сюди
востаннє
Наші учні –
найстарший наш клас.
Ми ласкаво запрошуєм вас.
Злинь же, музико, в небо гучніше,
В добру пору, лунай в добрий час.
Вище голови! Йдіть веселіше!
Церемонія «Оскар» чекає на вас!
Ми ласкаво запрошуєм вас.
Злинь же, музико, в небо гучніше,
В добру пору, лунай в добрий час.
Вище голови! Йдіть веселіше!
Церемонія «Оскар» чекає на вас!
Вед. Зустрічаймо їх добрим словом, поглядом світлим, музикою
та оплесками.
Вед. Вітаємо оплесками випускників 7-А класу.
Клас жвавий, веселий, гомінкий,
Нестримний в жартах.
Які шляхетні тут дівчата.
Вед. Вітаємо оплесками випускників 7-А класу.
Клас жвавий, веселий, гомінкий,
Нестримний в жартах.
Які шляхетні тут дівчата.
Дарують усмішок багато,
Красуні, чарівниці милі,
Усіх сьогодні полонили.
Все це 7-А клас та їх куратор Гирич Ніна Володимирівна!
Красуні, чарівниці милі,
Усіх сьогодні полонили.
Все це 7-А клас та їх куратор Гирич Ніна Володимирівна!
Вед. Вітаємо
оплесками випускників 7-Б класу
Клас цей – скриня діамантів:
Клас цей – скриня діамантів:
Скільки в
ньому є талантів –
І поетів,
співаків,
І спортсменів, й диваків!
Є майбутні журналісти,
Є банкіри й фінансисти,
Модельєри, танцюристи.
Половина з них вже в ВУЗах,
Другу – колихає Муза.
І спортсменів, й диваків!
Є майбутні журналісти,
Є банкіри й фінансисти,
Модельєри, танцюристи.
Половина з них вже в ВУЗах,
Другу – колихає Муза.
Все це 7-Б
та їх куратор Срібна Олена Григорівна!
Вед. Сьогодні вечір випускний,
Останній гімназійний бал
Останній гімназійний бал
Вітаєм вас зі святом цим
Вам аплодує зал.
Вед. Ви виросли – і це чудово
Вам час
рушати у дорогу
Куди підете? – Хто те знає?
До мрії кожен поспішає.
До мрії кожен поспішає.
(Випускники
сходять зі сцени)
Вед. Сьогодні наша гімназія у сяйві квітів, святкового вбрання, добрих і щирих посмішок. Ми зібралися усією родиною на наше свято «Прощання з гімназією»… Скільки в ньому спогадів, мрій, сподівань, радості і смутку, світлої печалі… Які щемливо-ніжні почуття охоплюють душу! Серце переповнює любов до життя, до рідних людей! Сьогодні пролунає прощальний вальс для наших випускників. Світанкова зоря покличе їх у незвідані далі, різнобарв’я життя, для праці і радості. До гімназії прийдуть нові діти. І вона, як турботлива мати, буде виховувати їх, навчати, наставляти і випускати в життя, як ми робимо це сьогодні.
Вед. Сьогодні наша гімназія у сяйві квітів, святкового вбрання, добрих і щирих посмішок. Ми зібралися усією родиною на наше свято «Прощання з гімназією»… Скільки в ньому спогадів, мрій, сподівань, радості і смутку, світлої печалі… Які щемливо-ніжні почуття охоплюють душу! Серце переповнює любов до життя, до рідних людей! Сьогодні пролунає прощальний вальс для наших випускників. Світанкова зоря покличе їх у незвідані далі, різнобарв’я життя, для праці і радості. До гімназії прийдуть нові діти. І вона, як турботлива мати, буде виховувати їх, навчати, наставляти і випускати в життя, як ми робимо це сьогодні.
НХС______________________________________________
Вед. Привітати наших випускників,
розділити з ними цю радість прийшли батьки, друзі, учителі та почесні гості.
(Представлення почесних гостей)
Вед. Дорогі випускники!
Сьогодні ваше свято
Бал випускний!
Пора цвітіння!
І ви, як лебеді, на нім!
Це зрілість ваша.
Це змужніння.
Все вам вирішувать самим.
Виходять випускники:
В1. Швидкоплинні, гомінкі гімназійні роки!
В2. Можливо, найщасливіші у нашому житті.
В1. Сім років тому ми вперше прийшли до школи.
В2. Сім разів з тих пір схилялися до гімназійного порога
осінні айстри.
В1. Прошуміло над гімназією сім зимових хуртовин.
В2. Сім весен буяли цвітом яблуні і паморочили голови
пахощами бузку.
В1. Сім років кружляв над нами тополиний пух, як той вальс,
що бентежить душу.
В2. Сім зоряних літ проминуло,
Незабутніх, ясних літ.
І сьогодні, мов пташка з гніздечка,
Ти летиш у незвіданий світ.
В1.Сім років ми сиділи поруч
І писали за рядком рядок,
Поки дзвоник у ранкову пору
Не звістив: скінчився наш урок.
В2. Однокласники! Однокласниці!
Не забудемо друзів ніколи
На вітрах життя не погаситься
Вогник гімназійного порогу!
В1. Так, здається, що ми вже зрілі,
Проворнії у всякому ділі.
Навчилися читати, писати,
Зарплату в тата рахувати.
В2. Заглядати до бібліотеки,
Не пропускати дискотеки,
Встигати у всьому й усюди,
З нас будуть, вірте,
Добрі люди!
В1. У присутності і мами, і тата
Вручіть нам наші атестати,
Нехай вони їх потримають,
Нехай відчують, і хай знають,
Що вже дітей дорослих мають!
Вед. Колись славнозвісний письменник Вільям Шекспір сказав
такі слова: «Усе наше життя – це гра, а ми в ній всі актори!». За своє коротке
життя ми встигаємо виконати масу різних ролей: роль сина чи доньки, закоханого
підлітка, люблячої дружини чи чоловіка, матері чи батька, а може навіть і
знаменитості світового масштабу… За бездоганно зіграну роль ми отримуємо
нагороди. А тому сьогодні ми зібралися тут на церемонії нагородження премією
«Гімназійний Оскар».
Вед. Пані та панове! Батьки та вчителі! Хлопці та дівчата!
Ласкаво просимо Вас на церемонію Оскар!
(Презентація)
Вед. Всім відомо, наскільки почесно отримувати цю премію.
Сьогодні нею будуть нагороджені не зірки Голівуду, а головні герої вечора –
Випускники 2016 року!
Вед. Саме сьогодні вони триматимуть в руках свій головний
Оскар, до якого йшли довгі 7 років – атестат про закінчення гімназії.
Вед. Що
за місто? Канни?
-
Ні , Борзна, -
відповім я
-
Тут нас номінації
Чекають цього дня!
Вед. Фанфари
радісно звучать
Урочиста мить настала!
Зараз вручать атестат –
Ви ж з
нетерпінням цього чекали!
Вед. Любі
випускники! Сьогодні у вас останнє гімназійне свято – випускний бал. Зараз ви
отримаєте атестати про загальну середню освіту й відчуєте в собі хто
впевненість, хто розгубленість. Адже атестат – це шлях у самостійне життя, це
повноліття, у яке ще зовсім не віриться. А разом з атестатами ви отримаєте
нагороди, які вибороли в різних номінаціях.
Вед. Для
вручення нагород на сцену запрошуються директор гімназії Рябоштанова А.Є.,
заступник директора з навчально-виховної роботи Линник Л.М.
Вед. Слово
для зачитання наказу надається директору гімназії Рябоштановій А.Є.
Вед. Увага! Увага! Ось
і настала найурочистіша мить випускного вечора. Через хвилину ми з вами
зустрінемося з найяскравішими особистостями, тими, хто протягом семи років
захищав честь гімназії, досяг особливих успіхів у навчанні, спорті, виявив
творчі таланти та зробив вагомий внесок у піднесенні іміджу гімназії.
Вед. Кожен
з випускників разом з атестатом отримає Оскар, що є символом дорослості,
змужніння.
Вітальне слово директора
Номінації
Наша надія – Лобода Лілія, Лень Ірина, Гусак Марія
Олімпійська
надія – Грицай Валерій, Грицай
Олександр, Семеряка Артем, Золот Микита
Молодий
дослідник – Юсупова Аліна, Чеканіна
Марія, Пілієва Крістіна, Шило Максим
Невгамовні – Лугінець Ярослава, Потапчук Ольга, Бабак Яна, Довгаль
Ігор
Творчі
особистості – Луговець Альона,
Мажара Катерина, Горбач Марк, Нестеренко Олена
Фінансисти – Міщенко Ірина, Глоба Тарас
Права рука
куратора – Чижик Микола, Кудіна Дар’я
НХС_________________________________________________
Перший клас
Учень. Здрастуй, Людино! Ви здивовані? Не звикли до такого
гордого, красивого імені? Але ж ви, і ви, і ви – Люди!
А у кожної
людини, як стверджує романтична легенда, є два береги: від одного з них людина
відпливає, а до іншого неодмінно має пристати. На цій дорозі завжди трапляється
багато труднощів, перешкод, є зупинки надії, юності, любові. І, де б ви не зупинялися,
які б перешкоди не ставали на вашому шляху, вам далеким теплим вогником завжди
світитиме берег маленької дивної країни – Дитинства.
Я – з цієї,
для вас уже казкової і далекої країни. А ви стоїте на порозі такого складного і
непростого дорослого життя.
Учень. І все ж, я радію за вас і співчуваю вам. Одержавши
атестати, ви стали такими дорослими, самостійними. Ви раптом отримали стільки
прав і свобод, що можна просто розгубитися у цьому вирі нового.
Наприклад, ви можете зовсім не дивитися у бік рідної
школи.
Учень. Маєте право вчитися далі, працювати.
Учень. Або не вчитися і не працювати взагалі: у рідному домі так
добре і затишно, і ніяких проблем.
Учень. Ви маєте право спати, скільки захочеться, не поспішаючи
на перший урок.
Учень. І носити спіднички бажаної довжини.
Учень. Ви можете одружуватися і йти заміж, фарбувати волосся,
проколювати не лише вухо, а й ніс чи інші частини тіла…
Учень. Ми, на жаль, таких прав не маємо. Та все ж ми, майбутні
випускники нашої гімназії, обіцяємо вам:
-
Гордо нести звання
учня рідної гімназії
-
Любити спорт, як
Грицай Олександр, Грицай Валерій, Золот Микита
-
Коли вже
захоплюватися якимось предметом, то аж до участі і перемог в олімпіадах, як
Юсупова Аліна, Чеканіна Марія, Шило Максим, Лень Ірина, Лобода Лілія
-
Малювати не тільки
правою, а й лівою рукою, Мажара Катерина, Пілієва Крістіна
-
Не втрачати почуття
гумору навіть у найсумніших ситуаціях, як Потапчук Ольга, Довгаль Ігор,
Семеряка Артем, Кудіна Дар’я.
Разом. Ми вас не підведемо!
ДИРЕКТОР
Вед. Гімназія – це величезний світ, всесвіт, у якому є два центри – учитель і
учень. Самі учителі й учні перетворюють звичайну будівлю в особливий, але
доброзичливий будинок, де з кожним роком одні розумнішають, інші мудрішають і
всі разом стають ближчими і рідними один одному.
Вед. На
сцену цю ми просим
Піднятися всіх тих,
Хто звання почесне носить,
Хто сьогодні випускник.
Піднятися всіх тих,
Хто звання почесне носить,
Хто сьогодні випускник.
Вип. «Ви — директор гімназії, ви не тільки
вчитель учителів і головний вихователь, а й, образно кажучи, диригент
того незвичайного оркестру , який грає на найтонших інструментах —
людських душах. «Ваше завдання - уміти слухати вчителя, куратора бачити і відчувати
серцем, що залишає в душах вихованців кожен педагог», — писав Василь
Сухомлинський.
Вип. З іменем директора нашої гімназії в кожному учнівському серці прокидається
ніжність і гордість. Добра Вам і здоров’я, дорога наша Анно Євгенівно, світлої
долі та плідної праці на освітянській ниві. Хай вам завжди таланить у всіх
добрих починаннях.
Вип. Сім років слово Ваше настановче на
наших перших дзвониках звучало.
Про наші звершення, досягнення в навчанні і про дорогу зрілості начало.
Та ось дорога у життя доросле для нас, випускників, уже відкрита.
Ми підемо по ній, та неодмінно згадаєм слово те, талановите!
Про наші звершення, досягнення в навчанні і про дорогу зрілості начало.
Та ось дорога у життя доросле для нас, випускників, уже відкрита.
Ми підемо по ній, та неодмінно згадаєм слово те, талановите!
НХС (Л.
Нестеренко, К. Пілієва – виступ)
БЛОК ПЕРША ВЧИТЕЛЬКА
В1. Учителю! Ти йдеш по цій землі
І слід стає твій крок за кроком
Яскравим вогником у сутінках пітьми,
А все життя для тебе є уроком.
І слід стає твій крок за кроком
Яскравим вогником у сутінках пітьми,
А все життя для тебе є уроком.
В2. Ти бачиш те, що іншим не під силу,
І відповідь даєш на всі «чому?»
Ти не даремно тут, бо серце має крила,
Воно для всіх – віддать його кому?
І відповідь даєш на всі «чому?»
Ти не даремно тут, бо серце має крила,
Воно для всіх – віддать його кому?
В3. Маленьким дітям, синьооким і
чубатим,
Що ловлять погляд, кожен рух всяк час -
Це щастя вчителя – його багато,
І слід яскравий – вогник не погас.
Що ловлять погляд, кожен рух всяк час -
Це щастя вчителя – його багато,
І слід яскравий – вогник не погас.
В2. У ті часи ми зростом були нижчі,
Не вистачало твердості пера.
І лопуховість виділялась із-за стрижки,
І старші називали дітвора.
Не вистачало твердості пера.
І лопуховість виділялась із-за стрижки,
І старші називали дітвора.
В1. Тоді кумирів інших не було
І зірки не було, яка світила краще.
Сьогодні присвячуємо вам ці вірші
Вам, перші учителі наші!
І зірки не було, яка світила краще.
Сьогодні присвячуємо вам ці вірші
Вам, перші учителі наші!
В2. Ви пам’ятаєте, ви все, звичайно пам’ятаєте,
Як ми зустрілись з вами в перший раз,
І ви завели нас в кімнату,
І це вже був наш перший клас.
Як ми зустрілись з вами в перший раз,
І ви завели нас в кімнату,
І це вже був наш перший клас.
Вед. Сьогодні, дорогі випускники, вас прийшли привітати ваші
перші вчителі: Іванова Ліна Миколаївна, Романенко Ольга Володимирівна, Майстат
Тетяна Миколаївна, Кущик Катерина Петрівна, Вараниця Тамара Григорівна.
Вед. На сцену для привітання
запрошуємо_____________________________
(виступ першої вчительки)
НХС
БЛОК КУРАТОРИ
В1. У мистецтві людину, яка веде творчий клас, називають
«майстер».
В2. У спорті того, хто готує команду – тренер.
В1. На підприємстві ім’я його – начальник.
В2. У дитячому садочку – вихователь.
В1. А ще його можна назвати опікуном, другом, адвокатом,
психотерапевтом, Бойовим командиром.
В2. «Найкращій вчитель для дитини той, хто, духовно спілкуючись із нею,
забуває, що він учитель, і бачить у своєму учневі друга, однодумця. Такий
вчитель знає найпотаємніші куточки серця свого вихованця, і слово в його устах
стає могутнім знаряддям впливу на молоду людину, що формується» - писав Василь
Сухомлинський.
В2. Ви всі, мабуть, здогадалися, що мова йде про тих, хто за всі роки навчання був ближче до нас усіх.
В2. Ви всі, мабуть, здогадалися, що мова йде про тих, хто за всі роки навчання був ближче до нас усіх.
В1. Це наші куратори. Це вони завжди були поряд з нами, проводили з нами
спортивні та інтелектуальні ігри, вечори, дискотеки. Це вони ще не раз будуть
згадувати ті приємні хвилини, які провели разом з нами.
В2. Кожний з них віддав нам часточку свого серця, своєї душі.
В1. Шановні………………………………………………………………. Спасибі вам за те, що ви завжди йшли нам
назустріч, завжди розуміли і підтримували нас.
В2. Хай доля ніколи не зраджує вас
і буде безхмарним життя і красивим.
Щоб юним себе почували весь час
Здоровим, натхненним і завжди щасливим.
Запрошуємо вас до слова, шановна Олено Григорівно!
і буде безхмарним життя і красивим.
Щоб юним себе почували весь час
Здоровим, натхненним і завжди щасливим.
Запрошуємо вас до слова, шановна Олено Григорівно!
(Виступ Олени Григорівни)
БЛОК ВЧИТЕЛІ
В1. Свято
яскравими фарбами
Розмалювало вечір.
Квіти... Прощання з гімназією...
Випуск... Оголені плечі.
Розмалювало вечір.
Квіти... Прощання з гімназією...
Випуск... Оголені плечі.
В2. Вчора
скінчилось дитинство,
Завтра - майбутнє настане,
Час прощання з гімназією, -
Ми вже дорослі стали!
В3. Ми вже дорослі стали,
Скажем молодшим: вчіться!
Ми вже дорослі стали,
Ось які ми – подивіться!
Завтра - майбутнє настане,
Час прощання з гімназією, -
Ми вже дорослі стали!
В3. Ми вже дорослі стали,
Скажем молодшим: вчіться!
Ми вже дорослі стали,
Ось які ми – подивіться!
В4. 7 гімназійних років… Як швидко вони пролетіли. Погляньте на (називає ім’я
дівчинки), хто у цій стрункій, симпатичній дівчині впізнає ту маленьку кнопочку
– з великими бантами і трішки зляканими очима, яка з таким трепетом віддала
своє рученятко в турботливу руку вчителя?
В5. А хто в цьому високому і врівноваженому хлопцеві впізнає того гамірливого
хлопчика, який був колись ледь – вищим за свого портфеля, але поважно, хоча з
поглядуванням на маму, пішов на перший у своєму житті урок?
В6. Так, з того прекрасного, неповторного часу пройшло не багато і не мало, аж
11 років.
В7. Сьогодні радіють за своїх учнів, проводжають їх на дорогу самостійного
життя ті, хто багато років розкривав перед ними таємниці наук, проводив цікаві
позакласні заходи, допомагав організовувати вечори, конкурси, змагання, хто
вболівав за них не менше, ніж батьки, хто радів їхнім успіхам і засмучувався
через невдачі.
В2.Це – наші вчителі. Кожен з них залишив у душах дітей добрий слід.
В1.Звичайно, ми приносили вас інколи і гіркі хвилини, і засмучували вас своєю
неслухняністю, невивченими уроками. Вибачте нас, і згадайте лише хороше. Адже
світлих хвилин у нашому спільному житті було, врешті-решт, набагато більше.
В2.Промчали роки. Від землі в нас сила
Земля зростила дочок і синів,
Гімназія всіх нас мудрості навчила,
Терпіння й доброти від вчителів!
Земля зростила дочок і синів,
Гімназія всіх нас мудрості навчила,
Терпіння й доброти від вчителів!
В1.Усі знання одержані важливі,
І всім згодяться згодом на землі.
За те, що добрі ви були і терпеливі,
Спасибі, дорогі учителі!
І всім згодяться згодом на землі.
За те, що добрі ви були і терпеливі,
Спасибі, дорогі учителі!
В2. За труд важкий, недоспанії ночі,
Вклоняємося низько до землі,
За лагідні, усміхненії очі,
Спасибі, дорогі учителі!
Вклоняємося низько до землі,
За лагідні, усміхненії очі,
Спасибі, дорогі учителі!
В1. За вашу ласку, чуйність і турботу,
За те, що підняли нас на крилі,
За повсякденну клопітну роботу,
Спасибі, дорогі учителі!
За те, що підняли нас на крилі,
За повсякденну клопітну роботу,
Спасибі, дорогі учителі!
В2. Як сонце зійде, ми покинем школу,
Розійдемось у світ по всій землі,
Та не забудем вас в житті ніколи,
Спасибі, дорогі учителі!
Розійдемось у світ по всій землі,
Та не забудем вас в житті ніколи,
Спасибі, дорогі учителі!
В1. Бувала, біля школи ми німіли,
Забувши теореми чи вірші,
Спасибі, що ви лагідно сварили,
Шановні, дорогі учителі!
Забувши теореми чи вірші,
Спасибі, що ви лагідно сварили,
Шановні, дорогі учителі!
В2. Учителю! Вклонюсь доземно
Перед великим іменем твоїм.
Вже поросли оті маленькі зерна,
Що ти посіяв в серденьку моїм!
Перед великим іменем твоїм.
Вже поросли оті маленькі зерна,
Що ти посіяв в серденьку моїм!
В1. Учителю! Ти - наче нездоланність,
Крізь все проносиш іскру доброти.
Щоб засвітити в серденьку дитячім
Вогонь священний розуму й краси.
Крізь все проносиш іскру доброти.
Щоб засвітити в серденьку дитячім
Вогонь священний розуму й краси.
В2. Учителю! Невже ти не втомився
У юні душі класти щось нове?
Для цього ти на світі народився,
В навчанні є покликання твоє.
У юні душі класти щось нове?
Для цього ти на світі народився,
В навчанні є покликання твоє.
В1. Учителю! І слів не підібрати,
Епітетів, метафор, порівнянь,
Щоб вдячності рядочки проказати
За все, що ти так щиро віддавав.
Епітетів, метафор, порівнянь,
Щоб вдячності рядочки проказати
За все, що ти так щиро віддавав.
В2. Учителю! Прекрасного ти гідний,
Бо вибрав у житті свою мету.
Від імені усіх кажу «Спасибі»!
За твою працю вчительську святу.
Бо вибрав у житті свою мету.
Від імені усіх кажу «Спасибі»!
За твою працю вчительську святу.
В1. І в день такий урочистий святковий,
Дозвольте вашу працю вшанувати,
І квіти ці, принесені сьогодні,
Від всього серця вам подарувати.
Дозвольте вашу працю вшанувати,
І квіти ці, принесені сьогодні,
Від всього серця вам подарувати.
НХС
(вручення квітів вчителям)
В1.Друзі, а все ж таки в нашій гімназії
В2.Найкрасивіші
В1.Найсимпатичніші
В2.Найрозумніші
В1.Найерудованіші
В2.Найталановитіші
В1.Найлюдяніші
В2.Найвеселіші
В1.Найпедагогічніші педагоги
В2.Саме ті люди, які є інтелектом нації.
В1.Люди з великої літери. Люди, які мають не лише золоті руки, золоті голови,
а й золоті серця!
В2.Люди, гідні найгарніших слів, найвищих нагород.
В1. Вам доземно вклоняємось ми
За любов, за турботу, горіння!
Ми дорослими стали людьми,
Тож спасибі за ваше терпіння.
За любов, за турботу, горіння!
Ми дорослими стали людьми,
Тож спасибі за ваше терпіння.
БЛОК «БАТЬКИ»
Вип. Сьогодні ми згадали багатьох людей, які брали участь у нашому шкільному
житті. Ще нам дуже хочеться звернутися зі словами подяки до найрідніших – наших
батьків!
Вип.
Що нас ріднить
в життєвім морі,
Дає наснагу на роки,
Що є святинею й сумлінням,
Беззаперечно - це батьки.
Вип. Батьки – це мамина рука,
Її ласкавий теплий дотик,
Це перша крапля молока,
Це до життя нестримний поклик.
Вип. Батьки – це те, що нас єдна
З дитинства незабутнім щемом,
Пізнання сутності буття,
Єднання плід землі із небом.
Вип. Батьки – це те, що не забуть,
Що дане нам в довічну дійсність,
Батьки – натягнута струна,
Яка настроєна на вічність…
Вип. Багато ви
приклали сили,
Щоб ми гімназію скінчили,
Щоб, мов пташата легкокрилі
Життя і небо покорили.
Вип. Усі мовчать – щось мати каже,
Цвітуть
притишено слова.
Вони із
веселкових вражень,
З любові,
що в душі жива.
Зійшлися
діти всі до хати,
Де хліб
рум’яний на столі…
Усі
мовчать: говорить мати
Вустами
неба і землі.
Вед. Дорогі діти, від імені всіх батьків зі своїм напутнім
словом хоче звернутися до вас
Виступ
батьків________________________________________________________
Слова для мами
із музичним супроводом
НХС Пісня (сім’я Пілієвих та Нестеренків)
Слова татові
із музичним супроводом
НХС Пісня (сім’я Лободи)
В1. Чоловік має стати на коліна тільки в трьох випадках:
щоб напитися із джерела, зірвати квітку для коханої і щоб вклонитися матері.
В2. Саме так ми вклоняємося нашим рідним за те, що дали нам
життя, за безсонні ночі, за те, що із безпорадних крикунів виростили славних
дівчаток і безстрашних хлопців.
В1. Спасибі дідусю й бабусі
За теплоту й любов родинну,
За теплоту й любов родинну,
За дружбу й
спокій у сім’ї
І за
турботу щогодинну.
В2. За вашу відданість святу
Своїм уже дорослим дітям
Своїм уже дорослим дітям
За людяність
і доброту
Ми вдячність
вам
За все на
світі.
Вип. У цю хвилину прощання із рідною гімназією, відчалюючи від берега Дитинства
у незвідані світи, ми, випускники цього року, перед лицем своїх батьків,
учителів, друзів, знайомих та близьких урочисто клянемося прожити життя,
достойне людини, бути гідними синами і доньками своїх батьків, щоб ні смуток,
ні біль, ні передчасна сивина не торкнули їхніх душ і скронь.
Вип. І нехай доля закине нас за тридев’ять земель від рідної домівки – теплий
промінчик родинного вогнища буде гріти наші серця, не дадуть зійти з правильної
дороги батьківські заповіти, а синівський обов’язок постійно буде нагадувати
про наші невідплатні борги перед батьками. І в цьому клянемося!
Вип. Сьогодні гімназія вручає нам путівку в життя. І ми виходимо за її поріг з
добрими знаннями, морально і фізично загартованими.
Вип. Схиляючись перед вашою мудрістю, дорогі вчителі, ми обіцяємо керуватись в
житті вашими уроками людяності та справедливості, з честю пронести звання учня,
бути вірними синами і доньками свого народу, усі свої сили, знання і вміння
віддати для добробуту і процвітання Батьківщини.
У цьому клянемось. Клянемось! (РАЗОМ)
Вип. І ми клянемося…Хай клятву почують ці води,
Це сонце
червоне, земля, що нам сили дала,
Нестимемо
ми серця на рівні свого народу
Бо
гімназія ростила усіх нас на славні діла.
Клянемося! (3 рази)
Вед. Віддаляєтесь від дитинства
Від шкільних років своїх.
Вас майбутнє чекає незвідане,
Аж ніяк не спільне для всіх.
Від шкільних років своїх.
Вас майбутнє чекає незвідане,
Аж ніяк не спільне для всіх.
І життя
вам влаштує іспити,
Вже свої, а не ті, шкільні,
Й однокласників рідні обличчя
Вже свої, а не ті, шкільні,
Й однокласників рідні обличчя
Завжди
згадувать будете ви.
Вед. А ви летіть собі, летіть,
Від болю і розлуки не впадіть.
Летіть та білих крилець не ламайте,
А падаючи знову підіймайтесь.
Від болю і розлуки не впадіть.
Летіть та білих крилець не ламайте,
А падаючи знову підіймайтесь.
Вед. Тернами встелені путі-дороги
Й стрімкої річечки круті пороги
Нехай у вашій долі обминаються.
Ви ж бійтеся з любов’ю розминуться.
Зустрічному дозвольте обігріться,
На біль свій і на втому – усміхніться.
Й стрімкої річечки круті пороги
Нехай у вашій долі обминаються.
Ви ж бійтеся з любов’ю розминуться.
Зустрічному дозвольте обігріться,
На біль свій і на втому – усміхніться.
Вед. Хороших друзів завжди вибирайте,
Своїх батьків ніколи не цурайтесь.
З любові й болю зіткане життя…
Цьому, що є, не буде забуття.
А ви летіть… Додому повертайтесь,
Та на минуле часом оглядайтесь.
Своїх батьків ніколи не цурайтесь.
З любові й болю зіткане життя…
Цьому, що є, не буде забуття.
А ви летіть… Додому повертайтесь,
Та на минуле часом оглядайтесь.
НХС (всі)________________________________________________________________
Вип. Сьогодні нам лягли дороги дальні,
І
мерехтять зірки, і вабить висота,
І вальс
одлунює прощальний,
Над залою
окрилено літа.
Вип. Сьогодні ми із світлою печаллю
Переступаємо дорослості поріг.
Хай буде
нам чарівний вальс прощальний
Провісником
незвіданих доріг.
Вип. Прощавай, шкільна скрипуча парто,
Шхуна у країну добрих знань!
Шкодувати
рано ще й не варто,
Бо у
серці тисяча бажань
Вип. Ой, куди світанок нас покличе,
Поведе
куди він завтра нас?
І щемить
чекання на обличчі,
І звучить
шкільний прощальний вальс.
Вип. Вальс шкільний – незабутній, найкращий, прощальний,
Твої
звуки легкі, проводжають мене.
Вальс
шкільний – ти для учнів у школі останній,
Він в
майбутнє життя мою долю несе.
ВАЛЬС
Вип. Ну от і все. Скінчився бал останній,
Прощальний вальс відтанцювали ми.
Ця ніч
для нас і перша, і остання,
Зустрівши сонце, розлетимся назавжди.
Вип. Ну от і все. Чи думали, гадали,
Що все
так швидкоплинно відлетить?
І лиш
коли гімназію згадаєм,
Душа і серце защемить.
Вип. Ну от і все, та в пам’яті зостались
Троянди
ніжні, білії плаття.
Можливо,
ми на вік уже розтались,
Попереду
– дороги в майбуття.
Вип. Ну от і все, та ще в душі лунає
Благословення
рідних вчителів.
І,
мабуть, кожен з нас ще пам’ятає,
Того, за руку хто в гімназію привів.
Вип. Ну от і все. Уже перегорнули
Підручників
останні сторінки.
Й на
випускних екзаменах відчули,
Що плине
час скоріше від ріки.
Вип. Дитинство наше, мов вчорашній день,
Ось-ось
майне крилом у темінь ночі,
Аби
світанок від дзвінких пісень
Прокинувся
і нам заглянув в очі.
НХС___________________________________________________________________
Немає коментарів:
Дописати коментар